1Братам-юдеям, що в Єгипті, — радіти! Брати-юдеї, що в Єрусалимі, і ті, що в країні Юдеї, добрий мир! 2І нехай Бог учинить вам добро і згадає Свій завіт, щодо Авраама, Ісаака та Якова, Його вірних рабів. 3І нехай дасть вам усім серце, щоб Його вшановувати і виконувати Його волю великим серцем і бажаючою душею. 4І нехай Він відкриє ваше серце в Його законі та в заповідях, і нехай зробить мир, 5вислухає ваші благання і змилосердиться над вами, і хай не залишить вас у злий час. 6Тепер же ми тут молимося за вас.
7Коли царював Димитрій у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, написали вам у скорботі та в критичний час, що надійшов на нас у цих роках, відколи повстав Ясон і ті, що з ним, зі святої землі й царства. 8І вони спалили браму та пролили невинну кров. І ми молилися до Господа, і були вислухані, і принесли ми жертви та пшеничне борошно, і запалили ми світильники, і поклали хліби. 9І тепер потрібно, щоб ви проводили дні шатер у місяці хаселеві сто вісімдесят восьмого року.
10Ті, що в Єрусалимі, і ті, що в Юдеї, і старшина, і Юда до Аристовула, вчителя царя Птоломея, що був з помазаних з роду євреїв, і до тих юдеїв, що в Єгипті, — радіти і бути здоровими! 11Спасенні Богом від великих небезпек, велику складаємо Йому подяку, як ті, що стали до бою проти царя. 12Тому що він викинув тих, що воювали у святому місті. 13Бо коли прибув володар до Персії і з ним сила, що вважалася незборимою, їх побили у святині нанейців, нанейські священики, що послужилися змовою. 14Бо нібито, щоб з нею посвоячитися, прибув до місця Антіох і ті друзі, що з ним, аби взяти багато скарбів, наче придане. 15І коли їх вручили священики Нанеї, то він підійшов з небагатьма до загороди храму; вони ж, коли ввійшов Антіох, замкнувши храм, 16відкривши в даху сховані двері та кидаючи каміння, побили володаря і, розчленувавши на частини і відтявши голови, викинули тим, що перебували назовні.
17У всьому благословенний наш Бог, Який видав безбожних. 18Бажаючи проводити на двадцять п’ятий день хаселева очищення храму, ми вважали за потрібне вам сповістити, щоб і ви влаштовували свято шатер і вогню, коли Неемія, який збудував святиню і жертовник, приніс жертви. 19Бо і коли до Персії заведені були наші батьки, ті побожні священики, що тоді були, взявши таємно вогонь з жертовника, сховали на дні криниці, що була без води, в якій запечатали, щоб усім було невідоме місце. 20А як минуло чимало років, коли Бог зволив, пославши Неемію від царя Персії, він послав за вогнем нащадків священиків, що його сховали. А коли нам розповіли, що не знайшлося вогню, але масна вода, він заповів їм, зачерпнувши, принести. 21А коли принесли жертви, Неемія наказав священикам покропити водою дрова і те, що на них лежало. 22Як сталося, і час минув та засяяло сонце, що раніше було за хмарами, піднявся такий сильний вогонь, що всі здивувалися.
23А священики помолилися, коли горіла жертва, і священики, і всі під проводом Йонатана, а інші відповідали як Неемія. 24Була молитва, що мала такий чин: Господи, Господи Боже, всіх Творче, страшний, сильний, справедливий і милосердний, єдиний царю і лагідний, 25єдиний щедрий, єдиний справедливий, Вседержитель і Вічний, Який спасаєш Ізраїля від усякого зла, що зробив батьків вибраними і освятив їх, 26прийми жертву за весь Твій народ Ізраїля, обережи Твою частку і освяти! 27Збери наше розсіяння, помилуй тих, що в рабстві між народами, поглянь на зневажених і остогидлих, і хай народи пізнають, що Ти є наш Бог! 28Покарай тих, що силою нас давлять і знущаються в гордості! 29Насади Твій народ на Твоєму святому місці, — як і сказав Мойсей! 30А священики співали пісні. 31Коли ж жертва згоріла, Неемія наказав, і решту води вилили на велике каміння. 32А коли це сталося, то піднялося полум’я, а світло, що засяяло від жертовника, його поглинуло.
33Коли ж діло стало явним, то цареві персів сповістили, що на місці, де сховали переселені священики вогонь, появилася вода, якою ті, що з Неемією, очистили те, що призначене на жертву. 34Тож цар, загородивши, зробив місце святим, дослідивши діло. 35І кому цар чинив милість, то брав і давав багато дарів. 36А ті, що з Неемією, назвали це нефтар, що тлумачиться як очищення, а багатьма називається нефтай.
