1Так говорить Господь: Я вивів з неволі цей народ, Я дав їм закони через Моїх слуг-пророків, яких не хотіли слухатися, але відкинули Мої поради. 2Матір, яка їх породила, каже їм: Ідіть, сини, тому що я — вдова і покинута! 3Виховала я вас з радістю, згубила я вас з плачем і смутком, тому що ви згрішили проти Господа Бога і вчинили зло переді мною. 4Тепер же, що вам зроблю? Адже я є вдовою і покинутою. Ідіть, сини, і просіть у Господа милосердя. 5Адже Я тебе, батьку, кличу як свідка до матері дітей, бо не захотіли зберегти Мого завіту, 6щоб ти дав їм замішання, а їхню матір — на знищення, щоб не було їхнього потомства. 7Їхні імена хай будуть розсіяні між народами, хай будуть знищені із землі, тому що зневажили Мій завіт. 8Горе тобі, Ассуре, який скриваєш у собі неправедних! Згадай, поганий народе, що Я зробив Содому та Гоморрі, 9земля яких лежить у брилах смоли і купах попелу. Так, як з ними, зроблю з тими, що Мене не слухаються, — говорить Господь Вседержитель.
10Так говорить Господь до Ездри: Сповісти Моєму народові, що дам їм царство Єрусалима, яке Я дам Ізраїлеві. 11І візьму Собі їхню славу, і дам їм вічні помешкання, які Я їм приготував. 12Дерево життя буде їм на запашність, тож не працюватимуть і не трудитимуться. 13Ідіть і одержите, просіть для себе мало днів, щоби зменшилися; будьте готові, вам вже приготовлено царство. 14Свідчи, свідчи, небо і земле, бо Я відкинув зло і створив добро! Адже Я живу! — говорить Господь. 15Мати, обійми твоїх синів, виховай їх з радістю! Як голубка, скріпи їхні ноги, тому що Я тебе вибрав, — говорить Господь. 16І воскрешу мертвих зі своїх місць, і виведу їх з гробниць, бо Я пізнав: у них — Моє Ім’я. 17Мати синів, не бійся, тому що Я тебе вибрав! — говорить Господь. 18Пошлю тобі на допомогу Моїх рабів — Ісаю та Єремію, за їхньою порадою Я освятив, і Я тобі приготував дванадцять дерев, обвішаних різними плодами, 19і стільки джерел, що течуть медом і молоком, і сім великих гір, що мають троянду і лілею, в яких радістю сповню твоїх синів.
20Оправдай вдову, вчини суд сироті, дай потребуючому, обороняй сироту, одягни нагого, 21подбай за хворого і слабкого, не насміхайся з кульгавого, допоможи каліці й допусти сліпого до видіння Моєї слави! 22Бережи молодого і старого у твоїх мурах, 23коли знайдеш мертвих, передай гробниці, і дам тобі перше місце в Моєму воскресінні. 24Стань, народе Мій, і заспокойся, бо прийде твій спокій! 25Добра годувальнице, годуй твоїх синів, скріпи їхні ноги! 26Ніхто з тих слуг, яких Я тобі дав, не загине, бо Я їх домагатимуся з твого числа. 27Не журися, бо коли прийде день утиску і скрути, інші плакатимуть і будуть сумними, ти ж радітимеш і будеш багатою. 28Заздритимуть народи і нічого проти тебе не заподіють, — говорить Господь.
29Оборонять тебе Мої руки, щоб твої сини не побачили геєни. 30Радій, мати, з твоїми синами, тому що Я тебе спасу, — говорить Господь. 31Пам’ятай твоїх синів, що сплять, тому що Я їх виведу з країв землі й учиню з ними милосердя, бо Я є милосердним, — говорить Господь Вседержитель. 32Обійми твоїх дітей, доки не прийду, і сповісти їм милосердя, бо Мої джерела переповнені й Моєї милості не забракне.
33Я, Ездра, одержав наказ від Господа на горі Хорив, щоб я пішов до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони мене відкинули і відкинули Господній закон. 34Тому кажу вам, народи, які чуєте і знаєте: Очікуйте вашого Пастиря, Він вам дасть вічний спочинок, тому що Він є близько, — Той, Хто приходить у кінці віку. 35Будьте готові до винагороди царства, бо вічне світло світитиме вам на час вічності. 36Втікайте від тіні цього віку, прийміть насолоду вашої слави. Я свідчу явно моєму спасителеві. 37Прийміть ввірене Господом і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто покликав вас до небесного царства. 38Підведіться, станьте і погляньте на число позначених на Господній бенкет, 39які себе перевели від тіні віку, одержали світлий одяг від Господа. 40Прийми твоє число, Сіоне, і замкни список твоїх людей, які сповнили Господній закон. 41Повним є число твоїх синів, яких ти забажав, проси Господню владу, щоб освятився твій народ, який покликаний від початку.
42Я, Ездра, побачив на горі Сіон велику юрбу, яку я не зміг почислити, і всі піснями хвалили Господа. 43І посеред них був молодець з високою поставою, славніший за всіх них, накладав вінці на голови кожному з них і був дуже прославлений. Я ж чудним ділом був захоплений. 44Тоді я запитав ангела і сказав: Хто вони, Господи? 45Він, відповідаючи, сказав мені: Це ті, що відклали смертний одяг і взяли безсмертний, тепер вони увінчані, одержують пальмове віття і визнали Боже Ім’я. 46І я сказав ангелові: Той молодець, хто є, що накладає їм вінці й дає пальмове віття в руки? 47Він, відповідаючи, сказав мені: Це — син Божий, якого визнали у віку. Тож я почав прославляти їх, які твердо вистояли за Господнє Ім’я. 48Тоді ангел сказав мені: Іди і сповісти моєму народові, що і скільки побачив ти чудесних діл Господа Бога.
