1І весь народ землі взяв Озію, який був шістнадцятилітнім, і вони настановили його царем замість Амасії, його батька. 2Він збудував Елат, — після того, як цар заснув зі своїми батьками, він його повернув Юді. 3Озія зацарював у шістнадцятилітньому віці й п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Халія, з Єрусалима. 4І він чинив те, що правильне перед Господом, згідно з усім, що робив Амасія, його батько. 5І шукав Господа в дні Захарії, який мав знання в Господньому страху. У свої дні він шукав Господа, і Господь давав йому успіх.
6І він виступив, і воював з филистимцями, знищив мури Ґета, мури Явни, мури Азота і збудував міста, приналежні до Азоту і між филистимцями. 7І Господь зміцнив його над филистимцями і над аравійцями, які жили на скалі, і над мінейцями. 8Мінейці дали Озії дари, — його ім’я було відоме аж до входу в Єгипет, бо він став могутнім аж до висот.
9Озія збудував вежі в Єрусалимі, над Кутовою брамою, над Брамою долини і на кутах, і укріпив їх. 10Він збудував також вежі в пустелі й викопав багато водоймищ, бо в нього було багато худоби в Сефалі та на рівнині, і виноградарів у горах та в Кармилі, бо він любив рільництво. 11І в Озії була армія, щоб вести війну і виходити в лавах за точним підрахунком, а їхній загальний список зроблений рукою писаря Іїла, судді Маасея та рукою Ананії, заступника царя. 12Загальна кількість патріархів, спроможних вести війну — дві тисячі шістсот, 13і з ними — військова міць — триста сім тисяч п’ятсот воїнів. Це ті, які ведуть війну силою своєї моці, щоб прийти на допомогу цареві проти ворогів. 14І Озія приготував їм, усій армії, щити, списи, шоломи, панцири, луки і пращі для метання каміння. 15Він спорудив у Єрусалимі машини, вироблені мудро, щоби були на вежах і на кутах, аби метати стріли і велике каміння. І чутка про їхню будову поширилась дуже далеко, бо дивовижним чином йому була надана допомога, аж доки він не став могутнім.
16А коли він став могутнім, то звеличився своїм серцем, собі на загибель, згрішив проти Господа, свого Бога, — він увійшов у Господній храм, щоб кадити на кадильному жертовнику. 17А за ним увійшов священик Азарія, і з ним — вісімдесят Господніх священиків, сильні сини. 18Вони виступили проти царя Озії і сказали йому: Не тобі, Озіє, кадити Господу, але тільки священикам, освяченим синам Аарона, належиться кадити! Вийди зі святилища, бо ти відступив від Господа, і не буде тобі це на славу Господа Бога! 19Озія розлютився, а в його руці — кадильниця, щоб кадити в храмі, і коли він розлютився на священиків, то в присутності священиків, там, у Господньому домі, над кадильним жертовником, на його чолі виступила проказа. 20І первосвященик і священики повернулися до нього, і ось він прокажений на чолі. І швидко вивели його звідти, бо і він сам поспішив вийти, тому що Господь його покарав.
21І цар Озія був прокаженим аж до дня його смерті, і перебував прокаженим у відокремленому домі, бо був відділений від Господнього дому. А Йоатам, його син, був над його царством, судячи народ землі. 22А решта оповідей про Озію, перші й останні, записані пророком Єссієм. 23І Озія заснув зі своїми батьками, і його поховали з його батьками на рівнині царських гробниць, бо сказали, що він є прокажений. А замість нього зацарював Йоатам, його син.
