1І прийшов Іван з Ґазари, і сповістив Симонові, своєму батькові, що чинив Кендевей. 2І Симон покликав своїх двох старших синів — Юду й Івана, і сказав їм: Я і мої брати, і дім мого батька воювали у війнах Ізраїля від молодості аж до сьогоднішнього дня, і пощастило нашим рукам спасати Ізраїль багато разів. 3А тепер я постарів, і ви в милосерді достатні є роками. Будьте ви замість мене і мого брата, і, вийшовши, повоюйте за наш народ, і допомога з неба нехай буде з вами. 4І він вибрав з країни двадцять тисяч мужів-вояків і кінноту, і вони пішли проти Кендевея, і переночували в Модеїні. 5І, вставши вранці, вони йшли рівниною, і ось численна сила їм назустріч, піші та кіннота, а між ними був потік. 6Він і його народ став напроти їхнього обличчя. І він побачив, що народ боявся перейти потік, і перейшов першим. І побачили його мужі, і перейшли за ним. 7І він поділив народ і коней посеред піших, а кіннота ворогів — дуже численна. 8І вони затрубили трубами, і відвернувся Кендевей і його табір, і з них упало багато поранених, а решта втекла до твердині. 9Тоді поранено Юду, брата Івана. А Іван гнався за ними, аж доки не прийшов до Кедрону, який збудував. 10І вони втекли до веж, що на полях Азоту, і він спалив його вогнем, і полягло з них якихось дві тисячі чоловік. І він повернувся до Юдеї з миром.
11Птоломей, син Авува, був поставлений вождем на рівнині Єрихона і мав багато срібла та золота. 12А був він зятем первосвященика. 13І піднялося його серце, і він забажав заволодіти країною, і замислював обман проти Симона і його синів, щоб їх вигубити. 14А Симон проходив міста, що в країні, і дбав про те, що їм потрібне. І він прийшов до Єрихона, сам і Маттатія та Юда, його сини, у сто сімдесят сьомому році, в одинадцятому місяці, — це місяць сават. 15І їх прийняв син Авува з оманою до твердині, прозваної Док, яку він збудував, і він зробив для них великий бенкет, і там сховав мужів. 16І коли сп’янів Симон і його сини, устав Птоломей і ті, що з ним, узяли свою зброю і пробралися до Симона на бенкет, і вбили його та двох його синів, і деяких з його слуг. 17І він зробив великий злочин, і відплатив злом за добро.
18Ось це написав Птоломей і послав цареві: Щоб ти дав йому сили на допомогу, і щоб видати їхню країну та міста! 19І він послав інших до Ґазари, щоб убити Івана, і тисячникам послав листи, щоб до нього прибули, аби дати їм срібло, золото і дари, 20а інших послав захопити Єрусалим і Гору храму. 21Та хтось, прибігши, наперед сповістив Іванові в Ґазарі, що загинув його батько та його брати, і що: Послав він і тебе вбити! 22Тож, почувши, він сильно злякався і схопив мужів, що прийшли його вбити, і вбив їх, бо він дізнався, що шукали його погубити. 23І решта слів Івана, його війни та його хоробрі діла, які він мужньо вчинив, і будова стін, які він спорудив, і його діла, 24ось вони записані в книзі днів його первосвященства, відколи він став первосвящеником після свого батька.
