1Після цього, як царював Артаксеркс, цар персів, прийшов Ездра, син Сарея, сина Езрія, сина Хелкія, сина Салима, 2сина Саддука, сина Ахітова, сина Амарія, сина Езія, сина Марерота, сина Зарая, сина Сауя, сина Вокка, сина Авісуя, сина Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, першого священика. 3Цей Ездра прийшов із Вавилону як писар, бувши обізнаним із законом Мойсея, що даний Богом Ізраїля. 4І цар дав йому славу, як він знайшов милість перед ним в усіх його навчаннях. 5І прийшли з ним деякі із синів Ізраїля, священиків, левітів, священних співаків і придверників, і священних рабів до Єрусалима в сьомому році царювання Артаксеркса в п’ятому місяці, це сьомий рік царя. 6Бо, вийшовши з Вавилону в день нового місяця, у першому місяці, то в день нового місяця в п’ятому місяці вони прийшли до Єрусалима, за даною їм доброю подорожжю від Господа. 7Бо Ездра мав велике вміння, щоб нічого не залишити з того, що в Господньому законі, та із законів навчати весь Ізраїль, усі заповіді та суди.
8Це — нижчеподаний відпис наказу царя Артаксеркса, письма, посланого священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: 9Цар Артаксеркс священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: вітання! 10Я, ласкаво судивши, наказав бажаючим з юдейського народу, тим, які хочуть зі священиків і левітів, і тих, що в нашому царстві, піти з тобою в Єрусалим. 11Отже, ті, що бажають, хай підуть з тобою, як і вирішено мною та сімома друзями-радниками, 12щоб відвідати тих, що в Юдеї і в Єрусалимі, згідно з тим, що є в законі Господньому, 13і принести до Єрусалима дари Господеві Ізраїля, те, що обіцяв я і приятелі, і все золото та срібло, яке знайшлося у вавилонській країні, Господеві до Єрусалима з дарованим від народу для храму їхнього Господа, що в Єрусалимі, 14щоб зібрати золото і срібло для биків, баранів, ягнят і це, що з ними піде, 15щоб принести жертви на жертовнику їхнього Господа, що в Єрусалимі.
16І все, що тільки з твоїми братами бажаєш чинити із золотом і сріблом, роби за бажанням твого Бога, 17і священний посуд Господа, даний тобі на потреби храму твого Бога, що в Єрусалимі, поставиш перед твоїм Богом, що в Єрусалимі. 18І інше, що тобі буде потрібне для храму твого Бога, придбаєш із царської скарбниці. 19І я, цар Артаксеркс, наказав сторожеві скарбниці Сирії і Фінікії, щоб те, за чим пошле священик Ездра, читець закону Найвищого Бога, дбайливо було йому дане аж до ста талантів срібла, 20так само до ста мірок пшениці, ста мірок вина і безліч солі. 21Усе те нехай буде зроблене дбайливо за Божим законом для Найвищого Бога, щоб не було гніву на царстві царя і на синах. 22І вам повідомляється, що для всіх священиків, левітів, священних співаків, придверників, священних слуг і купців цього храму не буде жодного податку, ні іншого тягаря, і щоб ніхто не мав влади щось їм накинути. 23І ти, Ездро, за Божою мудрістю постав суддів і суддів, щоб судили в цілій Сирії і Фінікії всіх тих, що знають закон твого Бога. А тих, що не знають, навчиш! 24І всі, які переступають і закон твого Бога, і царський закон, хай будуть належно покарані, чи це смертю, чи це карою, чи грошовою карою, чи вигнанням.
25Благословенний єдиний Господь, Який дає це в серце царя, щоб прославити Його дім, що в Єрусалимі, 26і вчинив мене шанованим перед царем, радниками, усіма приятелями і його вельможами. 27І я став сильним за допомогою мого Господа Бога, і я зібрав мужів з Ізраїля, щоб пішли зі мною.
28Ось це проводирі за їхніми батьківщинами і володіннями, що йшли зі мною з Вавилону в царювання царя Артаксеркса. 29Із синів Фінееса — Ґасом, із синів Єтамара — Ґамил, із синів Давида — Аттус, син Сехенія. 30Із синів Фороса — Захарія, і з ним сто п’ятдесят записаних мужів. 31Із синів Фаатмоава — Еліаоній, син Зарея, і з ним двісті мужів. 32Із синів Затоя — Сенехія, син Єзила, і з ним — триста мужів. Із синів Адіна — Вин-Йоната, і з ним — двісті п’ятдесят мужів. 33Із синів Ілама — Єсія, син Ґотолія, і з ним сімдесят мужів. 34Із синів Сафатія — Зарея, син Михаїла, і з ним — сімдесят мужів. 35Із синів Йоава — Авадія, син Єзила, і з ним — двісті дванадцять мужів. 36Із синів Ванія — Салімот, син Йосафія, і з ним — сто шістдесят мужів. 37Із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним — двадцять вісім мужів. 38Із синів Асґата — Іван, син Акатана, і з ним — сто десять мужів. 39Із синів Адонікама — останні, ось це їхні імена: Еліфалат, Єуїл і Самея, і з ними — сімдесят мужів. 40Із синів Ваґоя — Утій, син Істалкура, і з ним — сімдесят мужів.
41І я їх зібрав до згаданої ріки Тера, і ми отаборилися там три дні, і я їх повчав. 42І я там не знайшов нікого із синів священиків і з левітів. 43Тож я послав до Елеазара, Ідуїла, Маасмана, Елнатана, Самея, Йоріва, Натана, Енната, Захарії і Месолама, володарів і знавців, 44і я сказав їм піти до володаря Аддея, що на місці скарбниці, 45заповівши їм сказати Аддею, його братам і тим, що на місці скарбниці, щоб послали нам тих, що є священиками в домі нашого Господа. 46І вони привели нам із сильною рукою нашого Господа вчених мужів із синів Моолія, сина Левія, сина Ізраїля: Асевивія, його синів і братів, — вісімнадцять. 47Асевія, Аннуна і Осея, брата із синів Ханунея та їхніх синів, — двадцять мужів. 48А зі слуг священиків, яких дав Давид і володарі на працю левітам, — двісті двадцять слуг священиків. Подано список усіх імен. 49І я там заповів піст юнакам перед нашим Господом, 50щоби шукати в Нього добру путь для нас і для тих, що є з нами, для наших дітей і худоби. 51Адже я посоромився просити для певності в царя піших і кінних, і супровід проти наших ворогів. 52Бо ми сказали цареві, що сила нашого Господа буде з тими, хто шукає Його, у кожному виправлянні. 53І ми знову помолилися до нашого Господа за це, і одержали милосердя. 54І я відділив з володарів племен священиків дванадцять мужів, і Серевія та Ассамія, а з ними — десять мужів з їхніх братів. 55І я їх поставив над золотом, сріблом і святим посудом дому нашого Господа, який дарував цар, його радники, вельможі та весь Ізраїль. 56І, вставши, я їм передав шістсот п’ятдесят талантів срібла, сто талантів срібного посуду, сто талантів золота, двадцять позолоченого і дванадцять мідних посудин з добірної міді, що виблискує, як золотий посуд. 57І я їм сказав: І ви є святими для Господа, і посуд святий, і золото, і срібло, обітоване Господеві, Господеві наших батьків. 58Пильнуйте і стережіть, доки ви не передасте їх володарям племен священиків і левітів, і володарям батьківщин Ізраїля в Єрусалимі в складах дому нашого Господа. 59І ті священики і левіти, що взяли золото, срібло і посуд, принесли це в Єрусалим, до храму Господнього.
60І ми відійшли від ріки Тери у дванадцятий день першого місяця, і ввійшли ми до Єрусалима при сильній руці нашого Господа, що над нами, і Господь спас нас у дорозі від усякого ворога, і ми прийшли в Єрусалим. 61І коли я прибув сюди, у третій день, то передано зважене золото і срібло в домі нашого Господа Мармотію, синові Урії, священикові, 62і з ним був Елеазар, син Фінееса, і були з ними Йосавдос, син Ісуса, і Моет, син Саванна, левіти, усе було за числом і вагою, і записано всю їхню вагу в тій годині. 63А ті, що прийшли з полону, принесли жертви Господеві, Богові Ізраїля: дванадцять биків за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят два ягняти, дванадцять козлів за спасіння. Усе в жертву Господеві. 64І віддали накази царя царським економам і володарям Долини Сирії і Фінікії, і прославили народ і Господній храм.
65А коли це закінчилося, то прийшли до мене володарі, кажучи: 66Народ Ізраїля, володарі, священики і левіти не відділилися від чужого народу землі з-за їхньої нечистоти, від ханаанців, хеттійців, ферезейців, євусейців, моавійців, єгиптян й ідумейців. 67Оскільки побралися з їхніми дочками, вони і їхні сини, і змішалося святе насіння із чужим народом землі, і вчащали володарі і вельможі в цьому беззаконню від початку діла.
68І сталося, що як тільки я це почув, то роздер одяг і священний одяг, і рвав волосся з голови та бороди, і сів я, задуманий і смутний. 69І зібралися до мене ті, які тоді були зрушені словом Господа Ізраїля, коли я плакав над беззаконням, і я сів смутним аж до вечірньої жертви. 70І, вставши від посту, маючи роздертий одяг і священний одяг, схиливши коліна і простягнувши руки до Господа, я сказав: 71Господи, я засоромлений, я застидався перед Твоїм обличчям. 72Бо наші гріхи помножилися понад наші голови, а наші беззаконня піднялися аж до неба; 73ще із часів наших батьків і аж до цього дня ми є у великому гріху. 74І через гріхи наші і наших батьків ми були передані з нашими братами, з нашими царями і з нашими священиками царям землі на меч, полон і грабунок із соромом аж до цього дня. 75І тепер ненадовго було над нами милосердя в Тебе, Господи, щоб залишити нам корінь та ім’я в місці Твого освячення, 76і щоб відкрити світло нам у домі нашого Господа, щоб дати нам їжу в час нашого рабства. 77І коли ми служили, ми не були покинені нашим Господом, але Він поставив нас у милості перед царями персів, 78аби дати нам їжу, прославити наш храм і підняти спустошення Сіону, щоб дати нам основу в Юдеї та Єрусалимі. 79Тепер же що скажемо, Господи, бо маючи це, ми переступили Твої приписи, які Ти дав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи: 80Земля, до якої входите успадкувати, є земля опоганена поганню чужинців землі, і вони наповнили її їхньою нечистотою. 81Тож тепер не віддаватимете їхніх дочок за ваших синів, а дочок ваших не даватимете їхнім синам. 82Не шукатимете миритися в тому, що має до них відношення весь час, щоб, скріпившись, ви їли блага землі й успадкували вашим синам навіки. 83І те, що трапляється нам, усе стається через наші злі діла і наші великі гріхи. 84Адже Ти, Господи, облегшив наші гріхи і дав нам цей корінь. Ми знову повернулися, щоб переступити Твій закон, аби змішатися з нечистотою народів землі. 85Не розгніваєшся на нас, щоб нас знищити, щоб не залишити корінь, насіння і наше ім’я. 86Господи Ізраїля, Ти є праведним, бо ми залишилися коренем до сьогодні. 87Ось тепер ми є перед Тобою в наших беззаконнях, бо не можемо ще стояти перед Тобою через це.
88І коли Ездра визнавався, молячись, плачучи, лежачи на землі перед храмом, до нього зібралася з Єрусалима дуже велика юрба — чоловіки, жінки і молодь. Адже був великий плач серед натовпу. 89І Єхонія, син Єїла із синів Ізраїля, подавши голос, сказав Ездрі: Ми згрішили проти Господа і побралися з жінками-чужинками з народів землі. Тепер же є надія Ізраїлеві. 90У цьому нехай буде з нами клятва до Господа, щоб відкинути всіх наших жінок, що із чужинок, з їхніми дітьми, як суджено тобою, і тими, які слухаються Господнього закону. 91Уставши, доверши, бо діло для тебе, і ми з тобою, щоб чинити із силою. 92І Ездра, уставши, взяв клятву з володарів племен, священиків і левітів усього Ізраїля, щоб так чинити. І поклялися.
