1У царювання Кира перського, у першому році, на сповнення Господнього слова з уст Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і він заповів у всьому своєму царстві й одночасно через листи, кажучи: 2Так говорить Кир, цар персів: Мене Господь Ізраїля, найвищий Господь, поставив царем всесвіту і призначив мене збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. 3Отже, якщо є хтось із вас з Його народу, нехай буде його Господь з ним, і він, пішовши в Єрусалим, що в Юдеї, нехай збудує дім Господа Ізраїля. Це Господь, Який мешкає в Єрусалимі. 4Тож ті, що живуть на місцях, хай допоможуть йому, — ті, що в його місцевості, — золотом і сріблом, дарами, кіньми і худобою, разом з іншим, що на молитву дане для храму Господа, що в Єрусалимі.
5І підійнялися голови племен родів Юди і племені Веніаміна, священики і левіти, і всі, яких розбудив Господній дух, щоб піти будувати Господній дім, що в Єрусалимі. 6А ті, що довкола них, допомогли в усьому, сріблом і золотом, кіньми, худобою і пожертвами, дуже багато, від тих, в яких Він розбудив розум.
7І цар Кир виніс святий Господній посуд, який приніс з Єрусалима Навуходоносор, і помістив його у свій ідольський храм. 8А винісши його, Кир, цар персів, передав їх Мітрідатові, своєму скарбникові, а через нього вони були передані Санавассарові, голові юдеїв. 9Кількість цього була: тисяча золотих умивальниць, тисяча срібних умивальниць, двадцять дев’ять срібних кадильниць, 10тридцять золотих чаш, дві тисячі чотириста десять срібних і тисяча іншого посуду. 11Весь посуд принесений, золотий і срібний, — п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять; принесено ж Санавассаром разом з тими, що з полону з Вавилону йшли до Єрусалима.
12А в часи Артаксеркса, царя персів, написали до нього проти тих, що жили в Юдеї і Єрусалимі — Везлемос, Мітрадат, Тавеллій, Раум, Веелтеемос, писар Самсей і решта, ті, які на це поставлені, що живуть у Самарії та інших місцях, нижче написаний лист: 13Цареві Артаксерксові, панові, твої раби, літописець Раумос, писар Самсей і решта з їхньої ради, судді, що в Долині Сирії і Фінікії. 14Тепер же нехай стане відомим панові цареві, що юдеї, які прийшли від вас до нас, прийшовши до Єрусалима, будують злобне місто відступлення, а торговиці його і стіни направляють і відбудовують храм. 15Отже, якщо це місто буде збудоване і стіни будуть закінчені, не тільки перестануть давати данину, але й протистоятимуть. 16І оскільки будується храм, вважаємо за добре не поминути це, але сказати панові цареві, щоб, як ти так вважаєш, хай поглянуть у книги твоїх батьків. 17І в літописах знайдеш записане про це, і пізнаєш, що воно було містом відступлення, царям і містам давало клопіт, і юдеї відступники, і заколоти в ньому повстають ще від віку, через цю причину і спустошено це місто. 18Тому сьогодні об’являємо тобі, пане царю, що коли це місто буде збудоване, і його мури піднімуться, проходу не буде тобі до Долини Сирії та Фінікії.
19Тоді цар відписав літописцеві Раумові, Веелтемові, писареві Самсеєві і решті посадовців, і тим, що живуть у Самарії, Сирії і Фінікії, нижче написане: 20Я прочитав листа, якого ви прислали мені. 21Тож я наказав пошукати, і знайдено, що те місто від віку протиставляється царям, і люди — відступники, і в ньому бувають війни. 22І сильні та тверді царі були в Єрусалимі, які панували і накладали данину на Долину Сирії та Фінікії. 23Отже, тепер я наказав заборонити тим людям будувати місто 24і подбати, щоб нічого поза цим не ставалося, і щоб лукавство не дійшло до повноти, щоб царям не завдавали клопоту.
25Тоді, як прочитали те, що написане від царя Артаксеркса, Раумос, писар Самсай і ті урядовці, які з ними поставлені, поспішно запрігши коней, пішли до Єрусалима з кіньми і народом, що вишикувався строєм, і почали зупиняти будівничих. 26І будівництво храму, що в Єрусалимі, бездіяльним було до другого року царювання Дарія, перського царя.